previous arrow
next arrow
Shadow
Slider

Дехто думає, що агітація за сортування відходів нав’язується суспільству безпосередньо певною групою екологів.

Вони, начебто, стверджують, що кожен громадянин на планеті сам може вирішувати: хоче він сортувати чи ні. Так, звісно. Єдине що, обираючи варіант «Ні» ми повинні розуміти усю відповідальність за наслідки свого рішення.

В Україні 96% відходів не переробляються. Пластик, метали та скло роками лежать в землі не втрачаючи первісного вигляду. Наприклад, поліетиленовому  пакету, щоб розкластися, потрібно мінімум 15 років, а одноразовому посуду — 500!

Щороку в Світовий океан потрапляє понад 8 мільйонів тонн сміття. Медузи або риби можуть сприйняти пластик за їжу. Морські птахи, риби, кити, черепахи та інші морські мешканці вмирають через потрапляння пластику у них в шлунках.

Роздільний збір сміття для мешканців  розвинених країн – повсякденна справа. Впадає в очі велика кількість різнокольорових контейнерів для сміття. І чим розвиненіша країна, тим цих контейнерів більше. В Україні, на жаль,  дуже малий відсоток людей, які дійсно  сортують відходи, хоча мають можливість.

Проблема утилізації відходів знайома не тільки Україні, а й усьому світі. Кожна держава вирішує це питання по-різному. Але найперше, з чого всюди починалась боротьба з відходами, – сортування сміття, яке залежить саме від громадян.

Скидаючи всі перемішані відходи в один контейнер, ми відправляємо їх на сміттєзвалище, де вони лежать та розкладаються десятки та сотні років.    Ситуація, яка склалася з накопиченням твердих побутових відходів (ТПВ), призводить до значних втрат природних ресурсів, виникненню незворотних процесів забруднення навколишнього середовища та завдає  реальної загрози здоров’ю населення.

Органічна речовина, що міститься у відходах утворює фільтрат, складний за хімічним складом. Проникнення фільтрату в ґрунтові води призводить до забруднення, яке поширюється на значні відстані від полігона ТПВ. Більшість звалищ розташовані в безпосередній близькості до критичної зони, де підземні води природно не захищені.

Відходи бувають органічні й неорганічні. Органічні відходи — залишки продуктів, шкірка овочів, фруктів, чайні пакетики тощо.  Неорганічні відходи — це відходи, які складаються зі штучних матеріалів: папір, метал, пластик. Ці матеріали, при правильному сортуванні й переробці, можуть не тільки очистити планету від сміття, а й послужити матеріалом для нового товару.       Ніде в світі не існує такої технології, яка могла б екологічно перероблювати суміш усього сміття. А от технології, яка б механічно могла сортувати все сміття, на жаль, немає кращої, ніж людська усвідомленість. Проблема в тому, щоби люди надавали на переробку відсортоване сміття. А оскільки вони цього не розуміють, то й  сміття у нас купи.

Варто усвідомити, що вивезення сміття та пошук нових полігонів не є рішенням проблеми: тільки навчившись поводитись зі сміттям та продукувати його в меншій кількості, кожен внесе свій вклад в екологічний розвиток планети!

А. Бондарець,

студентка екологічного факультет БНАУ

Спалювання сухих рослинних залишків для наших людей стало настільки звичним явищем, що на це ніхто не звертає уваги і не задумується, якої шкоди це завдає навколишньому природному середовищу та їхньому здоров’ю і здоров’ю оточуючих.

Саме зараз, навесні, а також пізньої осені ця проблема є найбільш актуальною, і може призвести до некерованих надзвичайних ситуацій та глобальних наслідків.  Люди, які заявляють, що спалювання торішньої трави навіть корисне, помиляються і вводять в оману оточуючих. Основний аргумент «захисників» випалювання сухої трави – прогрівання ґрунту та  збагачення його золою. Насправді це не так!

Під час спалювання  сухостою у повітря вивільняються небезпечні, а часом навіть  і канцерогенні речовини (сполуки свинцю, ртуті та інші важкі метали), які є дуже шкідливими. Вони можуть викликати  не лише погане самопочуття у людини, а й важкі захворювання.

До того ж спалювання рослинних решток несе жахливі наслідки для навколишнього природного середовища. Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту.  При частих пожежах згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, натомість збільшується кількість викидів вуглекислого газу. Відтак збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Під час пожеж гине багато комах, їхні личинки, лялечки, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які безпосередньо беруть участь у процесі утворення ґрунту. Випалювання сухого травостою призводить до загибелі кладок та знищення місць гніздування птахів.  Гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту.

Крім того часто відбувається і займання торфовищ та лісових насаджень, яке переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема з втратою житла та людськими жертвами. Яскравим прикладом є підпал трави, який переріс у неконтрольоване стихійне лихо: вигорання  заповідних лісів у чорнобильській зоні відчуження, де постраждало понад 200 га лісу, численної кількості загибелі тамтешніх птахів і тварин. Годі й говорити про подібну безпечність та необдумане спалювання сухостою мешканцями Житомирщини, Чернігівщини, Харківщини та жителями інших областей.

Вогняна стихія не жаліє нікого і нічого, вона поглинає все живе на своєму шляху. Полум’я легко перекидається на прилеглі сільськогосподарські угіддя, лісові масиви та  житлово-господарські споруди. Люди залишаються без житла. Лише у квітні дотла згорів 81 будинок. У вогняній пастці загинула величезна кількість мешканці лісу.

Існує як мінімум три екологічні альтернативи спалюванню сухостою – закопування, здача листя або його компостування. Сухостій можна скошувати та використовувати у сільськогосподарських цілях. Цих аргументів цілком достатньо для того, щоб відмовитися від випалювання сухої трави повсюдно. Але, на жаль, поки що про таку відмову залишається тільки мріяти – суха трава щорічно палахкотить по всій території нашої країни, продовжуючи наносити колосальний збиток як природі, так і людям.

Та аби дихати чистим повітрям і не завдавати шкоди ні собі, ні людям, ні фауні та флорі  варто дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, правил пожежної безпеки і спільно дбати про стан довкілля!

А. Бондарець,

студентка екологічного факультету БНАУ

        22 квітня у Міжнародний день Землі колектив Центру еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради (кер. К. Гармаш) провів за активною роботою з лопатами та граблями – підготували клумбу до висадження квітів.

Враховуючи теплі погодні умови, робота над клумбою на території ЦЕНТ розпочалася ще в лютому. Спочатку обговорили, які рослини можна посадити на цій ділянці, враховуючи стан грунту та квіти, які  без проблем могли б прижитися на клумбі. Робота йшла поетапно.

Спочатку вирубали кореневища самосіву, викопали дерен, добре прокопали ділянку, загромадили. Тюльпани, іриси, нарциси і піони, які раніше були посаджені на квітнику, залишили. Тепер вони матимуть «більше повітря» для росту.

Красивий квітник – це гармонійне розмаїття квіткових насаджень. Тож аби перетворити клумбу на маленький рукотворний райський куточок, що радує людське око, вирішили спочатку посадити піони. Адже символом закладу є піон, він і зображений на логотипі ЦЕНТ. Згодом можна буде пофантазувати над квітковим наповненням новоствореної  клумби.

       У цей світлий день Пасхи колектив Центру еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради бажає  усім здоров’я, добра та миру!

  Нехай Великодневе свято наповнить ваші серця радістю, а віра допоможе подолати труднощі, які нам доводиться долати  разом усім світом!

    Ще ніколи нам не доводилося під час такого величного свята ізолювати себе один від одного та від близьких людей.
Та ми, українці, сильна нація, ми впораємося із викликами і станемо тільки сильнішими.

   Будьте здоровими та бережіть себе і близьких!

                               Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

    Нагадаємо, що протягом лютого-березня 2020 року тривав конкурс Всеукраїнської акції «Годівничка».  

Відтак, 11 березня були підведені підсумки міського етапу даного конкурсу. До ЦЕНТ БМР надійшло  85 робіт  із 15-ти закладів освіти міста. В конкурсі взяли участь вихованці та педагоги  ЦЕНТ БМР.

Вірші, оповідання, малюнки,  листівки, розробки учнівських занять, звіти про проведення акції, а також виготовлені дітками, не без допомоги батьків та педагогів, звісно, годівнички – все це яскраво демонструвалося під час проведення конкурсу. Найкращі роботи подали  на обласний етап Всеукраїнської акції.

Перемога не забарилася. В номінації: «Кращий малюнок, фоторобота, поробка» за малюнок «Спасибі за турботу» І місце здобула Чепурна Поліна, вихованка ЦЕНТ БМР. Дівчинка  відвідує гурток «Палітра», керівником якого є Жук Інна Володимирівна. Поліні  11 років, вона навчається у 5-му класі БЗШ №18.  У гуртку займається один рік. Інна Володимирівна відзначає неабиякі художні  здібності дівчинки  у малюванні.

І ще одне призове місце, зокрема 2-е в номінації «Кращий звіт про проведення акції» здобула колективна робота керівників гуртків ЦЕНТ БМР Катерини Гармаш та Ніни Забуги – «Звіт Всеукраїнської природоохоронної акції «Годівничка».

Весь колектив Центру еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради щиро  вітає переможців та бажає натхнення і нових творчих звершень!

Карантин триває, а ми все одно працюємо. Що ж цікавого у Центрі еколого-натуралістичної творчості?
Чим ми займаємо своїх вихованців, їх батьків та педагогів?

11 березня 2020 року були підведені підсумки міського етапу Всеукраїнської акції «Годівничка».

До Центру еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради було направлено 85 робіт  із 15-ти закладів освіти міста: БЗШ №  3, 6, 5, 7, 11, 17, 22; БСШ № 1, 12; БСПМШ № 16,  БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК», гімназії № 2, ліцей «Білоцерківський колегіум», БНВО «Звитяга» та ЦЕНТ БМР.

Журі високо оцінило подані на конкурс роботи: вірші, оповідання, малюнки,  листівки, звіти, розробки учнівських занять, а також виготовлені дітьми за допомогою батьків та педагогів годівнички. Відповідно за рішенням журі визначено й переможців даного конкурсу у 7-ми номінаціях:

Номінація: «Краща годівничка»

І місце: Сімоненко Дмитро (БСПМШ №16); Дюба Данило та Шугалія Поліна (БСПМШ №16); Скрипчук Софія (БСПМШ №16); Біліченко Мілана (БСПМШ №16); Бобер Софія та Ханін Марк (БСПМШ №16); Тішевич Марія (БНВО «Звитяга»); Ходимчук Артем (БЗШ №6);

ІІ місце:Лихота Аріна (БСПМШ №16); Олійник Олександр (БНВО «Звитяга»); Кормщикова Вікторія (БСПМШ №16); Пономаренко Кіріл (БСПМШ №16); Романенко Іван (БЗШ №6);

ІІІ місце: Шинкаренко Назар (БСПМШ №16); Романишина Марія (БСПМШ №16).Continue reading

Театральна діяльність має можливість розгорнути перед очима наших дітей широку панораму соціальних ролей, наголосити на їхній значущості, створити безпечні умови для їх виконання, глибшого усвідомлення та прийняття у внутрішній світ, творчого підходу до їх життєвої реалізації. Надзвичайно важливим є пропагування через театральні постановки зразків громадянськості, бо ж якісний рівень суспільного розвитку – громадянське суспільство – неможливе без свідомих, активних, компетентних громадян.

Читати далі за посиланням https://drive.google.com/file/d/1PaGKJbFdbpyCsVVFIWjYMPPqHcYIfG1B/view?usp=sharing

7-11 років

Ці фільми покажуть дитині, як самому уникнути конфліктів з іншими дітьми і не звертати уваги на їхні зауваження, як знайти друзів, зберігши індивідуальність. І найголовніше – як бути впевненим в собі і навчитися приймати свої і чужі недоліки.

«Як стати принцесою» (2001), режисер Гаррі Маршалл

Улюблена усіма історія з Енн Хетеуей в головній ролі, яка з Недотепа із «ботаніка» стає справжньою принцесою. «Як стати принцесою» не тільки вчить приймати себе таким, який ти є, а й розбиратися в «аля-друзях», які з’являються разом зі шкільної популярністю.

Посилання: https://uakino.club/film/genre_comedy/1514-yak-stati-princesoyu-schodenniki-princesi.html

«Опудало» (1983), режисер Ролан Биков

Головний російський фільм про Буллінг, в якому маленька Олена відмінно показує, що переживає зацькований дитина: біль, страх поділитися проблемою з дорослими, почуття безвиході і беззахисності.

Посилання: https://megogo.net/ua/view/1362891-opudalo.html

«Міст в Терабітію» (2007), режисер Габор Чупо

Три головних дитячих правила. По-перше, якщо в школі над тобою всі сміються, а батьки не розуміють твоїх захоплень, завжди можна придумати свій чарівний світ. По-друге, один справжній друг вартий тисячі знайомих. І найголовніше – молодші сестри можуть бути не такими вже й противними.

Посилання: http://moviestape.net/katalog_filmiv/drama/6955-mist-u-terabitiju.html

«Шпигунка Херріет» (1996), режисер Бронвен Хьюс

Шестикласниця Херріет – шпигунка. Кожен день вона розслідує дивні шкільні події. Фільм про те, що свої помилки треба визнавати, а також вміти просити за них прощення перед оточуючими. Інакше можна не тільки посваритися з батьками та однокласниками, а й перетворити друзів на ворогів.

Посилання: https://filmix.co/semejnye/96758-shpionka-herriet-shpionka-harriet-shpionka-garriet-harriet-the-spy-1996.html

 12-17 роківContinue reading