Центр еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради

Кожну подорож у природу В. О. Сухомлинський називав уроком мислення, уроком розвитку розуму. Поруч із природою дитина вчиться бачити її красу, гармонійність, щирість відтінків пори року, аналізує побачене та відтворює у  своїй творчості. Дистанційне навчання  має теж бути сповнене позитивом! Адже саме це дозволяє активно засвоювати знання та мотивує вихованців гуртків до засвоєння знань.

Дистанційне навчання має бути наповнене позитивом та мотивацією. Сучасні діти проводять за комп’ютером велику кількість часу. Тому необхідно використовувати прості мотиви для досягнення успішної освітньої діяльності. А що може бути краще за заняття на свіжому повітрі – милування весною на природі.

Наразі у природі відбуваються зміни, які вихованці можуть побачити на власні очі – під час самостійних прогулянок та зі своїми родинами.

Якою ж приємною стає спонтанна зустріч керівника гуртка із вихованцями, яким так не вистачає спілкування наживо! Треба встигнути дати відповіді на різні «чому?». А ще – оглянути всі дерева, лишайники, мохи і просто поговорити «як там кішка Матильда?», і – «чи скоро зустрінемося в ЦЕНТ?». Так, це важливо: навчити дітей не лише дивитись, а й бачити, не лише слухати, а й чути…

Вихованці гуртків еколого-натуралістичного напряму охоче беруть участь у різних спостереженнях, адже вони дозволяють продемонструвати знання, відчути смак спілкування з природою!

Прихід весни завжди супроводжується особливим настроєм. Коли вся навколишня природа оновлюється і перетворюється, набуваючи чудового весняного вигляду, хочеться дива та творчості. Ось і вихованці гуртка «Природознай» (керівник Н. Черниш) Центру еколого-натуралістичної творчості створили справжній весняний настрій на занятті власноруч зробленими гіацинтами. А вихованка гуртка  «Лікарські рослини» (керівник Н.Черниш) Майстренко Вікторія під час дистанційного навчання, свої почуття передала у роботі «Прихід весни».

02 квітня 2021 року кафедрою техніки та промислової екології Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” було підбито підсумки VIII Всеукраїнського конкурсу проєктів, плакатів та коміксів на екологічну тематику.

Організатори конкурсу цього року отримали понад 100 робіт з різних куточків України.

Отже за результатами журі у номінації “Проєкт” :

ІІ місце – Поліщук Павло, вихованець гуртка “Юні хіміки” (керівник гуртка Віталій Поліщук);

ІІІ місце – Черненко Ліза, вихованка гуртка “Чиста хвиля” (керівник гуртка Вікторія Барщевська).

Вітаємо талановитих вихованців та їх керівників. Бажаємо тільки нових перемог! Так тримати!

Нині полімерні сполуки широко використовуються у різних галузях науки, в тому числі і в харчовій промисловості. На полицях сучасних супермаркетів можна знайти безліч натуральних, а також штучних продуктів харчування. Надзвичайно популярною є натуральна ікра. Проте її ціна доволі висока, тому вчені ще в 1960 році запропонували створити штучну зернисту ікру. У процесі її виготовлення використовували молочний білок – казеїн, желатин, крохмаль, гліцерин та гідроксид натрію. Однак такий продукт не припав до вподоби людям, тому вчені продовжували шукати ідеальний рецепт синтетичної ікри. У складі сучасного продукту використовуються полісахариди, які виділяють із червоних та бурих водоростей. Завдяки використанню альгінової кислоти дослідникам вдалося досягнути консистенції, схожої зі справжньою ікрою. Альгінова кислота дуже гарний адсорбент, який здатний поглинати значну кількість води, що обумовлює її використання в якості згущувача при виробництві морозива, соусів, сирів тощо. Для виготовлення полімерної ікри в домашніх умовах необхідні інгредієнти: хлорид кальцію та альгінат натрію.