previous arrow
next arrow
Shadow
Slider

Сьогодні, 15 травня, вся країна відзначає Міжнародний день сім’ї – день наших з Вами родин.

Сім´я, увібравши в себе історичний досвід всіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Весь світ знає, якою талановитою, працелюбною, духовно багатою є українська нація. Ці високі якості закладаються саме в сім´ї, де дитина отримує перші уроки любові до батька, матері, до своєї Батьківщини. У сім´ї вона набирається сил і натхнення, які допомагають їй впродовж всього життя долати життєві труднощі, досягати вершин і отримувати перемоги, адже саме родина є тією цеглинкою, з якої складається добробут та спокій у нашій державі.

Вихованці театральної студії ЦЕНТ БМР бажають міцного здоров’я, щастя та непохитної твердості родинних стосунків. Нехай це свято стане для кожного з нас продовженням великого сімейного щастя і вагомих досягнень для кожної сім´ї.

Сім’я — це щастя, любов і удача,

Сім’я — це влітку поїздки на дачу.

Сім’я — це свято, сімейні дати,

Подарунки, покупки, приємні витрати.

Народження діток, перший крок, перший лепет,

Віра в найкраще, хвилювання і трепет.

Сім’я — дружна праця і вічні турботи,

Сім’я — це багато вдома роботи.

Сім’я — це складно.

Сім’я — це важливо.

Сім’я — це коли

Все на світі можливо.

 

https://youtu.be/-8voTCl7uDg

    І це… кіт, а звати його ЦЕНТик.

Котик дуже лагідний і спокійний, дається в руки і не пручається, коли його гладять. Він надзвичайний акуратист, ходить на лоток.

В перший день свого перебування тут, ЦЕНТик ретельно оглянув своє нове помешкання: прогулявся кімнатами, поспав у кріслі на колінах директора Центру, частково познайомився з педагогами.

Гадаємо, що в новому навчальному році смугастик непогано освоїться серед вихованців ЦЕНТ, а вони натомість більше дізнаються про життя цих неординарних і досить таємничих домашніх тварин.  Впевнені, що котику тут сподобається, бо ж за ним добре доглядатимуть. Так що  пухнастика вже можна  визнати офіційним талісманом Центру.

13 травня  Національний еколого-натуралістичний центр МОН України провів онлайн-конференцію «Форум позашкільників 2020».

Його учасники –   фахівці МОН України, провідні спеціалісти державних установ системи освіти та директори закладів позашкільної освіти, завідувачі відділів Палаців, Будинків дітей та юнацтва. Спікер  заходу –  директор НЕНЦ Володимир Вербицький.

Загалом до роботи в онлайн-режимі долучилося 100 фахівців зі всієї України.

В онлайн-спілкуванні взяли участь директор ЦЕНТ БМР Катерина Гармаш, методист Надія Кащук, практичний психолог, керівник гуртків «Моя майбутня професія» та «Світ природи з елементами англійської мови»  Вікторія Барщевська.

Під час конференції Володимир Вербицький зосередив увагу учасників  щодо ефективності роботи позашкілля еколого-натуралістичного напрямку, долучившись до нових її форм  через небезпеку викликів суспільству та запровадження  в Україні режиму  надзвичайної ситуації, пов’язаної з  поширенням епідемії вірусу COVID-19.Continue reading

   Система дистанційного навчання та спілкування активно впроваджується в освітній галузі.

Наразі 13 травня було проведено онлайн-конференцію для заступників та керівників з навчально-виховної роботи освітніх закладів Білої Церкви.

Тема конференції: «Інструктивно-методична нарада для заступників та керівників з НВР».

Провів захід Владислав Висторонський, завідувач науково-методичним центром   управління освіти та науки БМР.

Методист та керівник гуртка «Екологічний  театр» ЦЕНТ БМР Тетяна Юнцова взяла участь в онлайн-конференції,  ініційованій управлінням освіти та науки.

Владислав Григорович наголосив на низці важливих освітніх питань, які на час карантинних заходів в Україні через COVID-19, доводиться опрацьовувати в системі дистанційного режиму. У ході конференції було розглянуто окремі питання початку навчального року 2020-2021.

Зокрема він торкнувся питання формування 1-х та 10-х класів (випуск учнів та переведення бажаючих в наступний клас), виконання навчальної програми,  оформлення  журналів та ведення обліку роботи педагогів освітніх закладів міста тощо.

Онлайн-конференція тривала в системі Zoom, яка досить ефективно допомагає освітянам обмінюватися  інформацією в режимі реального часу.

Спектр дитячих захоплень багатогранний…

Цікавість пізнання та вивчення  природних явищ і процесів розкривається у діяльності творчої лабораторії «Цікаві досліди для природолюбів».

Під час дистанційного навчання у Творчій лабораторії, вихованці  ЦЕНТ БМР самостійно спостерігають, підтверджують  власні знання, розвивають кмітливість, формують природничі компетентності.

Під час демонстрування та проведення різних дослідів у домашніх умовах –  позитивний настрій та інтерес до природничих наук вам гарантовано!

 

Творча лабораторія

Національна стратегія розвитку екологічної освіти в Україні на 2012–2021 роки передбачає «виховання молодого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати і відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу… Сталий розвиток є новим принципом людського спільного життя: майбутні покоління повинні мати ті ж самі ресурсні можливості, що мають і нині існуючі. Отже, суспільство висуває потребу у компетентній особистості, яка на основі самостійного критичного мислення і відповідальності буде готовою і здатною не лише визначати екологічні проблеми, знаходити раціональні шляхи вирішення їх, а й попереджати виникнення останніх». У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти необхідними є розроблення і впровадження нових підходів, що сприятимуть підвищенню її якості і доступності – це впровадження компетентнісного підходу, який забезпечує поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок, досвіду, культури.

Основою формування екологічної компетентності особистості виступає екологізація освітнього процесу на всіх етапах розвитку особистості, як у школі так і за її межами. Під час вимушеного призупинення освітнього процесу – карантину, вихованці гуртків еколого-натуралістичного напряму Центру еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради долучилися до онлайн – навчання в освітньому проєкті «ЕкоШкола».Continue reading

Центр еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради щиро вітає усіх матусь зі святом Матері.

Нехай життя яскравим сонячним світлом зігріває вашу душу добром, наповнює його щастям, гарним здоров’ям, любов’ю та ніжністю. Ми вас любимо і шануємо, дорогенькі.

Зі святом, наші любі матусі!

На території  Центру еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради триває процес озеленення та благоустрою і створення клумб і квітників навколо закладу.

Нещодавно була висаджена ще одна розкішна клумба, а тепер біля  центрального входу до закладу,  висадили «ЦЕНТрові пеньки». Старі дерева через їхній небезпечний стан ще взимку зрізали. Натомість залишилися чималі пні. Аби їх не викорчувати, старі пні вирішили «прикрасити» квітами. Обрали петунію.

Ця яскрава і різнобарвна квітка має багато переваг: по-перше,  вона цвіте з ранньої весни і до пізньої осені, а по-друге, не потребує копіткого догляду. В разі посушливого літа квіти потребують лише частого поливу.

Естетична привабливість такого невеличкого квітничка лише додаватиме гарного настрою педагогам та вихованцям ЦЕНТ.

Дехто думає, що агітація за сортування відходів нав’язується суспільству безпосередньо певною групою екологів.

Вони, начебто, стверджують, що кожен громадянин на планеті сам може вирішувати: хоче він сортувати чи ні. Так, звісно. Єдине що, обираючи варіант «Ні» ми повинні розуміти усю відповідальність за наслідки свого рішення.

В Україні 96% відходів не переробляються. Пластик, метали та скло роками лежать в землі не втрачаючи первісного вигляду. Наприклад, поліетиленовому  пакету, щоб розкластися, потрібно мінімум 15 років, а одноразовому посуду — 500!

Щороку в Світовий океан потрапляє понад 8 мільйонів тонн сміття. Медузи або риби можуть сприйняти пластик за їжу. Морські птахи, риби, кити, черепахи та інші морські мешканці вмирають через потрапляння пластику у них в шлунках.

Роздільний збір сміття для мешканців  розвинених країн – повсякденна справа. Впадає в очі велика кількість різнокольорових контейнерів для сміття. І чим розвиненіша країна, тим цих контейнерів більше. В Україні, на жаль,  дуже малий відсоток людей, які дійсно  сортують відходи, хоча мають можливість.

Проблема утилізації відходів знайома не тільки Україні, а й усьому світі. Кожна держава вирішує це питання по-різному. Але найперше, з чого всюди починалась боротьба з відходами, – сортування сміття, яке залежить саме від громадян.

Скидаючи всі перемішані відходи в один контейнер, ми відправляємо їх на сміттєзвалище, де вони лежать та розкладаються десятки та сотні років.    Ситуація, яка склалася з накопиченням твердих побутових відходів (ТПВ), призводить до значних втрат природних ресурсів, виникненню незворотних процесів забруднення навколишнього середовища та завдає  реальної загрози здоров’ю населення.

Органічна речовина, що міститься у відходах утворює фільтрат, складний за хімічним складом. Проникнення фільтрату в ґрунтові води призводить до забруднення, яке поширюється на значні відстані від полігона ТПВ. Більшість звалищ розташовані в безпосередній близькості до критичної зони, де підземні води природно не захищені.

Відходи бувають органічні й неорганічні. Органічні відходи — залишки продуктів, шкірка овочів, фруктів, чайні пакетики тощо.  Неорганічні відходи — це відходи, які складаються зі штучних матеріалів: папір, метал, пластик. Ці матеріали, при правильному сортуванні й переробці, можуть не тільки очистити планету від сміття, а й послужити матеріалом для нового товару.       Ніде в світі не існує такої технології, яка могла б екологічно перероблювати суміш усього сміття. А от технології, яка б механічно могла сортувати все сміття, на жаль, немає кращої, ніж людська усвідомленість. Проблема в тому, щоби люди надавали на переробку відсортоване сміття. А оскільки вони цього не розуміють, то й  сміття у нас купи.

Варто усвідомити, що вивезення сміття та пошук нових полігонів не є рішенням проблеми: тільки навчившись поводитись зі сміттям та продукувати його в меншій кількості, кожен внесе свій вклад в екологічний розвиток планети!

А. Бондарець,

студентка екологічного факультет БНАУ

Спалювання сухих рослинних залишків для наших людей стало настільки звичним явищем, що на це ніхто не звертає уваги і не задумується, якої шкоди це завдає навколишньому природному середовищу та їхньому здоров’ю і здоров’ю оточуючих.

Саме зараз, навесні, а також пізньої осені ця проблема є найбільш актуальною, і може призвести до некерованих надзвичайних ситуацій та глобальних наслідків.  Люди, які заявляють, що спалювання торішньої трави навіть корисне, помиляються і вводять в оману оточуючих. Основний аргумент «захисників» випалювання сухої трави – прогрівання ґрунту та  збагачення його золою. Насправді це не так!

Під час спалювання  сухостою у повітря вивільняються небезпечні, а часом навіть  і канцерогенні речовини (сполуки свинцю, ртуті та інші важкі метали), які є дуже шкідливими. Вони можуть викликати  не лише погане самопочуття у людини, а й важкі захворювання.

До того ж спалювання рослинних решток несе жахливі наслідки для навколишнього природного середовища. Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту.  При частих пожежах згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, натомість збільшується кількість викидів вуглекислого газу. Відтак збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Під час пожеж гине багато комах, їхні личинки, лялечки, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які безпосередньо беруть участь у процесі утворення ґрунту. Випалювання сухого травостою призводить до загибелі кладок та знищення місць гніздування птахів.  Гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту.

Крім того часто відбувається і займання торфовищ та лісових насаджень, яке переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема з втратою житла та людськими жертвами. Яскравим прикладом є підпал трави, який переріс у неконтрольоване стихійне лихо: вигорання  заповідних лісів у чорнобильській зоні відчуження, де постраждало понад 200 га лісу, численної кількості загибелі тамтешніх птахів і тварин. Годі й говорити про подібну безпечність та необдумане спалювання сухостою мешканцями Житомирщини, Чернігівщини, Харківщини та жителями інших областей.

Вогняна стихія не жаліє нікого і нічого, вона поглинає все живе на своєму шляху. Полум’я легко перекидається на прилеглі сільськогосподарські угіддя, лісові масиви та  житлово-господарські споруди. Люди залишаються без житла. Лише у квітні дотла згорів 81 будинок. У вогняній пастці загинула величезна кількість мешканці лісу.

Існує як мінімум три екологічні альтернативи спалюванню сухостою – закопування, здача листя або його компостування. Сухостій можна скошувати та використовувати у сільськогосподарських цілях. Цих аргументів цілком достатньо для того, щоб відмовитися від випалювання сухої трави повсюдно. Але, на жаль, поки що про таку відмову залишається тільки мріяти – суха трава щорічно палахкотить по всій території нашої країни, продовжуючи наносити колосальний збиток як природі, так і людям.

Та аби дихати чистим повітрям і не завдавати шкоди ні собі, ні людям, ні фауні та флорі  варто дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, правил пожежної безпеки і спільно дбати про стан довкілля!

А. Бондарець,

студентка екологічного факультету БНАУ